- прислідити
- див. присліджувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прислідити
Смотреть что такое "прислідити" в других словарях:
прислідити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
дитинно — прислівник незмінювана словникова одиниця діал … Орфографічний словник української мови
отупно — присл. Вр. Боязко, страшно. Отупно было самому сідити вночи в старій хыжи … Словник лемківскої говірки
хрест — а/, ч. 1) Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині. || Молитовний жест християн – знак, що нагадує такий предмет, зображується перехресним рухом особливим чином… … Український тлумачний словник
добро — а/, с. 1) Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; прот. лихо, зло. || Добра, корисна справа, вчинок і т. ін. •• Не дово/дити до добра/ бути причиною неприємних наслідків. У (в) добрі/ із сл. жити, рости … Український тлумачний словник
жах — у, ч. 1) Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого небудь. •• Наво/дити жах (жа/ху) викликати в кого небудь почуття великого переляку, страху. 2) перев. чого. Те, що викликає почуття переляку, страху. 3) у знач. присудк. сл.,… … Український тлумачний словник
заміж — 1) присл.: •• Бра/ти за/між робити своєю дружиною (про чоловіка). Вихо/дити за/між брати шлюб, одружуватися з ким небудь (про дівчину, жінку). Віддава/ти за/між кого одружувати, давати згоду на шлюб дочки, сестри і т. ін. 2) у знач. ім., розм.,… … Український тлумачний словник
справа — I и, ж. 1) Робота, заняття людини, пов язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов язані з виробництвом, службою, громадськими обов язками і т. ін. || Уживається… … Український тлумачний словник
по-дитинячому — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
